Коли світ тьмяніє, а тиша співає колискову, любов тихо говорить у нерозказаних митях. Ці десять побажань не просто слова, а подих між ударами серця, пауза, де дві душі знаходять одна одну поза часом і мовою. Укутані в ніжні складки української поезії, вони несуть шепоти, призначені лише для тебе та твоєї коханої людини.
Цієї ночі тиша не порожня вона відлунює твоїм іменем. Поки зорі записують нашу історію азбукою Морзе, я хочу, щоб ти відпочила в обіймах спокою. Кохана, нехай сон буде листом, який я написав твоїй душі загорнутий у тепло, запечатаний поцілунком і доставлений між снами, де існуємо лише ми.
Якби кохання було мовою, ця ніч була б поезією. Без метафор лише ми: справжні, недосконалі й прекрасні. Відпочинь не як втеча, а як прихід до спокою. У тиші між ударами серця я буду там чекати, спостерігати, мріяти обійняти тебе в місці, де навіть снам заздрісно.
Закрий очі, кохана. Нехай світ зникне, як стара фотографія. Нехай моя відсутність стане твоєю ковдрою, а думки колисковою. Місяць стежить за тобою, але заздрить мені бо навіть здалеку моє серце спочиває там, де ти. На добраніч, берегине мого хаосу та спокою в моїх бурях.
Час сповільнюється, коли я уявляю тебе уві сні. Твої сни це розділи, які я мрію писати разом з тобою. Нехай ця ніч забере твої тривоги й поверне їх польовими квітами у твоїх снах. Спи, моя музо, бо завтра ми знову пишемо з усмішками, кавою й новою сторінкою «нас».
Деякі просто сплять. А ти відпочиваєш, як незакінчений вірш. Затамований подих, рядок, що чекає на завершення. Нехай твоя ніч буде м’якою паузою, а не крапкою. Моє кохання крокує босоніж поряд із твоїми снами, щоб тиша не розбудила тебе. Спи солодко, мій вірш, моя обіцянка, моє завжди.
Кохання не йде на перерву вночі воно просто змінює форму. Із голосу в шепіт, з обіймів у думку. Цієї ночі я посилаю тобі цілий всесвіт, загорнутий у позіхання, в аромат дому. Відпочинь не як прощання з днем, а як обіцянка, що завтра починається знову з нас.
Якби я міг зберегти цю ніч у пляшці, я б зберігав твоє ім’я в кожній її секунді. Зорі моргають повільно, ніби заколисуючи тебе до сну, який я мрію оберігати. Нехай твоя душа вільно мандрує, але завжди повертайся до мене у снах, де світ мовчить, а любов говорить голосно.
Всесвіт перегортає свої сторінки тихо. А ти, моя улюблена історія, ніжно лежиш між рядками. Коли ти засинаєш, пам’ятай: жодна темрява не затьмарить відлуння твого кохання в моїй свідомості. На добраніч не як кінець, а як три крапки до ранку, який знову нас з’єднає.
Сон це не втеча, кохана. Це святилище, де час нас не переслідує. Іди туди, де вже чекають мої думки. Якщо світ стане надто важким, нехай моє кохання буде тим м’яким місцем, де ти зможеш приземлитися. Мрій глибоко там, де годинники не цокають, а серця не ламаються, лише б’ються разом.
Нехай минуле мовчить, майбутнє завмре, а ця мить буде лише твоєю. Закрий очі й відпусти все. Моє кохання мандрує в тиші, стукає у двері твоїх снів і шепоче: «Я тут». Не тільки цієї ночі, а завжди. Спи, моя постійність, мій спокій, моє улюблене назавжди.
Картинки та привітання на добраніч українською мовою Коли день втомлюється, а ніч тихо стукає у вікно саме час сказати тепле на добраніч. Не просто слова.